18 травня День боротьби за права кримськотатарського народу
16-го травня 2014-го року "Враховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ постає перед загрозою дискримінації на рідній землі, з метою підтримки боротьби громадян України - кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу, відповідно до статті 112 Конституції України постановляю встановити в Україні День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначати щорічно 18 травня ", - підписано відповідний Указ в.о. президента України.
Нагадаємо, за даними проекту DilovaMova.com, 18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, також згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається «День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу», яка сталася 18-20 травня 1944-го року.
День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу
Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 792-УІІІ «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар з Криму у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу.
Депортація - примусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної території - найдавніше явище. Своєрідний «інструмент» боротьби, в цілому , з власними страхами тих, хто займається подібним неподобством, їх побоюванням за примарну владу. Ефективність подібного методу вкрай сумнівна і не витримує жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимчасового заходу «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, породжуючи і горе, і приховану ненависть, біль і страждання, які в свою чергу, в тій чи іншій мірі, неодмінно мають зворотний, дуже потужніший ефект.
Геноцид — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.
18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню піддалися і старі, і жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин, з цілої черги, від антилюдських проявів у часи сталінського режиму, війни та радянської влади. Вже у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році, Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній жах здавався позаду ...
