“Стежками мандрівного філософа” ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Кожен українець ще зі шкільної лави пам’ятає слова Григорія Сковороди: “Лучше час честно жить, неж скверно целый день”. Кожен, хто знайомиться з його творчістю, проймається глибиною сковородинівської філософії. Проте відомий у далеких і ближчих світах народний любомудр у себе на Батьківщині залишається у затінку, відсторонюється досить умовними вартостями. Суттєві зрушення у цій царині почали відбуватися останні кілька років. А нещодавно, з нагоди відзначення 300-річчя від дня народження Г. С. Скороводи (цю дату відзначатимуть у грудні 2022 року), розпочалася розробка Міжрегіонального туристичного маршруту “Стежками мандрівного філософа”. Він пролягатиме через три області – Полтавську, Сумську та Харківську.
Новий бренд “Сковорода” має стати впізнаваним у всьому світі
Шлях маршруту пролягатиме від Чорнух до Сковородинівки.
На Полтавщині, поблизу Чорнух, народився мандрівник, всесвітньо відомий філософ. Пішовши з дому у досить юному віці, (за деякими даними – у 12-річному віці), він закінчив свій земний шлях в Іванівці (нині – Сковородинівка Золочівського району Харківської області), де довгий час жив і творив. Саме тут розташований музей Григорія Сковороди, який також планується включити у туристичний маршрут.
У кожній із згаданих областей знаходяться об’єкти, пов’язані із життям знаменитого філософа, якого шанують у всьому світі. Зокрема сучасникам нагадують про нього пам’ятні дошки у Братиславі в Словаччині, Токаї в Угорщині. Погруддя Григорія Савича прикрашає одну зі станцій Київського метрополітену. Його ім’я носять Харківський і Переяслав-Хмельницький педагогічні університети, вулиці у Харкові, Полтаві, Одесі, Києві, Переяславі-Хмельницькому та інших містах. У Лохвиці та в столиці України, поблизу Києво-Могилянської академії, споруджено пам’ятники Григорію Сковороди.
У рамках міжрегіонального маршруту туристам на Полтавщині пропонують відвідати пам’ятник у Лохвиці та розташований неподалік краєзнавчий музей. Автор пам’ятника – видатний скульптор Іван Кавалерідзе, який створив оригінальний пам’ятник Тарасу Шевченку в Полтаві. До речі, саме Іван Кавалерідзе зняв фільм про мандрівного філософа.
“У 1922 році, коли відзначали 200-річчя від дня народження Григорія Сковороди, у Лохвиці встановили перший у світі пам’ятник філософу. Сковорода періодично давав уроки у козацькій школі для дітей бідних людей. Маючи чудовий голос, співав у Лохвицькому церковному хорі собору Різдва Пресвятої Богородиці…”
У пізнанні себе – найвища місія людини, її земне призначення
Ще однією туристичною локацією є літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у Чорнухах.
На його території розташовані погруддя філософа, відтворена садиба батьків Григорія Сковороди, Сад божественних пісень, де кожну місцину супроводжують крилаті вислови письменника, літературно-меморіальна експозиція. Важко знайти людину з настільки багатогранним талантом, який був у Григорія Сковороди: філософ, мислитель, музикант, поліглот, композитор. Постійно вдосконалював свої знання, щедро ділився ними з учнями, знайомими та випадковими слухачами.
У 2012 роцы зародилася й ідея Саду божественних пісень.
Коли місцеві артисти розіграли перед гостями сценку про дитинство та юність мандрівного філософа, пішов легкий літній теплий дощик. Учасники заходу розцінили це як знак згори – душа філософа благословила добре починання і бажає бачити у Чорнухах туристів, надихати їх народною мудрістю.
У садибі Сави і Пелагеї Сковородів гості зможуть відчути дух старовини, адже тут все відтворено таким чином, щоб нагадувало про славне козацьке минуле цього регіону Полтавщини. До створення Саду божественних пісень долучилися небайдужі жителі райцентру та навколишніх сіл.
Нова локацію музею – водограй “Нерівна усім рівність”. Його зображення є на банкноті номіналом у 500 гривень з портретом Григорія Сковороди. Центральною фігурою є Бог, а навколишні посудини – люди. На перший погляд може здатися, що всі посудини рівні, бо вони всі вщерть наповнені, але всі вони різні за об’ємом і за вмістом. Цю людську неповторність колись Григорій Сковорода схарактеризував так: “У кожної людини з різними природними нахилами і різний життєвий шлях. Але важливо, щоб поміж нами панували чесність, мир та любов”. Усі зали музею розподілені на своєрідні зони, у кожній з них можна полинути у філософські вчення Григорія Сковороди, спробувати екстраполювати його на власне життя.
Григорій Сковорода прагнув створити своєрідну модель гармонійного суспільства. Один із залів музею присвячені “сродній праці”. Письменник ділив усіх людей на три найчисленніші групи – воїнів, виробників-землеробів, богословів (учителів). Він стверджував: якщо людина народжена працювати на землі, то має не соромитися цієї професії і гордитися нею, адже насолода від праці має бути більшою від отриманих статків.
Постать Григорія Сковороди – це драйвер української філософської думки та інтелектуальної самоідентифікації. Пропонуємо відвідати 2-денний туристичний маршрут «Стежками мандрівного філософа».
Об’єкти показу.
Полтавщина:
- пам’ятник Г. С. Сковороді,
- Лохвицький краєзнавчий музей імені Г.С. Сковороди,
- Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди
Сумщина:
- Охтирський міський краєзнавчий музей,
- меморіальна дошка Г. С. Сковороді,
- вулиця Г. С. Сковороди,
- Свято-Покровський кафедральний собор,
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці,
- Свято-Троїцький монастир.
Харківщина:
- пам’ятник Г. С. Сковороді у Соборному сквері,
- комплекс споруд Свято-Покровського православного чоловічого монастиря,
- Бабаївський ліс,
- Чорне озеро,
- Холодна Сковородинівська криниця,
- Святе Онуфрієвське джерело колишнього Курязького чоловічого монастиря,
- Свято-Миколаївський храм,
- Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди,
- Валківський краєзнавчий музей та алея закоханих.
