Cни волонтерів
“Не все одно – тобі, не байдуже – мені”, – чуємо в пісні “Заборонені” Христини Панасюк. Відома виконавиця разом із трьома десятками однодумців – герої документального фільму “Сни волонтерів”, який вийшов 5 грудня – в Міжнародний день волонтера. https://www.youtube.com/watch?v=mHD6stiuh5I
“На фронті – наші діти, а для мене – навіть онуки. Вони захищають нас! Яке я маю право втомитися?! Якщо ми, жінки, не будемо надійним тилом для наших чоловіків, то перемоги не буде. На мою рідну Україну прийшов окупант. Що я маю робити? На дивані сидіти? Не діждуться!” – каже лідерка Всеукраїнського жіночого руху “За вільну Україну” Раїса Шматко.
У стрічці тривалістю 50 хвилин свої історії розповідають різні люди. Хтось має великий бізнес, а хтось веде маленьке сільське господарство. Вони живуть у різних куточках нашої країни: Рівному, Івано-Франківську, Києві, Житомирі, Бердичеві, Білій Церкві, Яготині, Чаплинці, Сиваському на Херсонщині, Іванополі на Житомирщині, Морозові на Київщині…
Але всіх їх єднає переконання у тому, що вони мають пліч-о-пліч стояти з нашими воїнами у боротьбі проти агресора – з перших днів російсько-української війни і донині.
“Ідею створити документальне кіно про волонтерів мені ще 2016 року закинула Тетяна Примак, під час зйомки фільму «Я піду за сонцем» про 90-й окремий аеромобільний батальйон імені Героя України Івана Зубкова. Тетяна тоді служила в цьому підрозділі, зробивши паузу у своїй волонтерській діяльності”, – розповідає автор сценарію і режисер, старший лейтенант 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Олексій Гончарук.
Втілювати задум він почав у лютому 2020-го, паралельно працюючи над іншими стрічками про наших захисників.
“І от нарешті вирішив 2021 року довести проєкт про волонтерів до фіналу: у листопаді взяв календарну відпустку в армії і разом з друзями-волонтерами інтенсивно попрацювали над завершенням фільму”, – каже режисер.
Назва фільму розкривається в оповідях її героїв: вони діляться своїми снами, які були навіяні буремними подіями війни та ночівлями під час поїздок на фронт, зокрема – і на самісінький “нуль”.
На передовій серця волонтерів зігрівало щире “дякую” від бійців, не дозволяючи відмовитися від обіцянки допомагати армії, навіть попри небезпеку від ворожих куль і снарядів. А ще надихають фронтові пісні, які звучать і у фільмі – за авторством Христини Панасюк, Юлії Майбороди, Сергія Адам’яка, Тиграна Григоряна.
