ТЮТЮНОПАЛІННЯ ТА ЙОГО ШКІДЛИВІ НАСЛІДКИ
Всесвітня організація охорони здоров’я у 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day).
Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.
Тютюнопаління – шкідлива звичка, яка полягає у вдиханні диму тліючого тютюну, – це одна з форм токсикоманії. Вона чинить негативний вплив на здоров’я курців і оточуючих осіб. Нікотин, що міститься в тютюновому димі, практично миттєво потрапляє в кровотік через альвеоли легень. Крім нікотину, в тютюновому димі міститься велика кількість продуктів згоряння тютюнового листя і речовин, які використовуються при технологічній обробці.
Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно передчасно вмирають більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІД.
Тютюновий дим, крім нікотину, містить чадний газ, синильну кислоту, сірководень, вуглекислоту, аміак, ефірні масла і концентрат з рідких і твердих продуктів горіння і сухої перегонки тютюну, так званий тютюновий дьоготь. В останньому міститься близько сотні хімічних сполук речовин, в тому числі радіоактивний ізотоп калію, миш’як і ряд ароматичних поліциклічних вуглеводнів – канцерогенів, хімічних речовин, вплив яких на організм може викликати рак.
Біля третини загальної токсичності тютюнового диму складає нікотин. Це масляниста прозора рідина з неприємним запахом і гірким смаком.
Нікотин є наркотиком – саме він викликає пристрасть до тютюну і є однією з найнебезпечніших рослинних отрут.
Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 мг, або 2-3 краплі, – саме така доза і надходить у кров після викурювання 20-25 цигарок. Курець не гине тому, що така доза вводиться поступово, не в один прийом, але протягом 30 років він викурює приблизно 20000 цигарок, поглинаючи в середньому 800г нікотину, кожна частка якого завдає невиправної шкоди здоров’ю.
Нікотин проникає в організм разом з тютюновим димом. Знешкодження його відбувається в основному в печінці, в нирках і в легенях, але продукти розпаду виділяються з організму протягом 10-15 годин після куріння.
Нікотин відноситься до нервових отрут. В експериментах на тваринах і спостереження над курцями дозволили встановити, що нікотин в малих дозах збуджує нервові клітини, сприяє підвищенню частоти дихання і серцебиття, порушенню ритму серцевих скорочень, виникнення нудоти і блювання. У великих дозах він гальмує, а потім паралізує діяльність клітин ЦНС. Розлади нервової системи проявляються зниженням працездатності, тремтінням рук, ослабленням пам’яті. Нікотин впливає і на залози внутрішньої секреції, викликаючи спазм судин, підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Згубно впливаючи на статеві залози, він веде до розвитку у чоловіків статевої слабкості – імпотенції.
Монооксид вуглецю (чадний газ, СО) при надходженні і організм викликає кисневе голодування, тому що порушує здатність еритроцитів переносити кисень від легень до всіх органів і тканин, через що у людини виникає задишка. При курінні регулярне надходження СО в організм веде до зниження можливостей дихальної системи і до обмеження фізичної активності. Саме тому при курінні мозкові клітини отримують менше кисню, і розумова працездатність знижується. Зрозуміло, що куріння також несумісне із заняттями фізичною культурою і спортом.
Тютюновий дьоготь є надзвичайно сильним канцерогеном. Після викурювання цигарки його добре видно на фільтрі у вигляді коричневого нальоту. Але, викурюючи в день по пачці навіть так званих «легких» цигарок (в яких вміст тютюнового дьогтю знижений), за рік людина вводить в свій організм до 700-800г тютюнового дьогтю. Тому не дивно, що рак губи у курців зустрічається у 80 разів, легень у 67 разів, а рак шлунка – у 12 разів частіше, ніж в осіб, що не курять. Саме тютюновий дьоготь має найбільш руйнівний вплив на піднебінні мигдалики, руйнуючи їх клітини і викликаючи розвиток тонзиліту і більш часті ангіни.
В організмі людини немає жодного органу або системи, на які б шкідливо не впливав тютюновий дим і його складові частини.
Центральна нервова система курця знаходиться в стані постійної напруги через збудливий вплив нікотину. Але при цьому до неї прибуває менше крові (через спазм мозкових судин), а також вміст у ній кисню, необхідного для підтримки активної діяльності мозку, знижений. Але навіть кисень, який надходить до мозку, гірше використовується мозковими клітинами, тому у курця знижена розумова працездатність, послаблюється пам’ять, страждають вольові якості. Крім того, він відчуває підвищену дратівливість, у нього порушено засинання і часто відзначаються головні болі.
Потрапляючи в дихальні шляхи, тютюновий дим згубно діє на всю дихальну систему. Шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, викликають подразнення слизових оболонок порожнини рота, носа, гортані, трахеї і бронхів. В результаті розвивається хронічне запалення дихальних шляхів, частіше виникають застудні захворювання, ангіни та інші порушення стану мигдаликів. Після куріння на 20 хвилин загальмовується функція дрібних війок слизової оболонки дихальних шляхів, які своїм швидким мерехтінням виганяють шкідливі речовини, які потрапили сюди і осіли на слизовій. Тривале куріння призводить до подразнення голосових зв’язок і звуження голосової щілини, через що змінюється тембр і забарвлення вимовлених звуків, голос втрачає чистоту і звучність, стає хриплим.
Типова прикмета курця – кашель з виділенням слизу темного кольору, особливо вранці. Кашель викликає розширення легенів через зниження їх еластичності і здатності спадати на видиху. Все це провокує розвиток задишки і утруднює дихання. Тривале хронічне запалення дихальних шляхів і легенів приводить до зниження їх опірності і розвитку гострих і хронічних захворювань, наприклад запалення легенів, бронхіальної астми, хронічного обструктивного захворювання легень.
У людини, яка палить систематично, розвиваються багато захворювань системи кровообігу: підвищений артеріальний тиск, порушення мозкового кровообігу і діяльності серця аж до інфаркту міокарда та ін. Частота серцевих скорочень під час куріння зростає на 10-18 ударів в хвилину і відновлюється лише через 15-20 хвилин. Якщо врахувати, що наслідки викурювання однієї цигарки зберігаються протягом 30-40 хв. після припинення куріння, то це означає, що, викурюючи щопівгодини нову сигарету, курець тримає систему кровообігу в стані постійної напруги. Наприклад, за добу його серце робить до 10-15 тисяч зайвих скорочень. Надзвичайно шкідливе куріння для хворих на ішемічну хворобу серця. Одною з причин є те, що при курінні звужуються артерії і погіршується кровотік. До серця поступає менше кисню і поживних речовин, утруднюється видалення продуктів метаболізму. Іншою причиною є те, що оксид вуглецю з сигаретного диму проникаючи в кров, зв’язується з гемоглобіном, замінюючи кисень. Третя причина – нікотин та інші речовини тютюнового диму знижують скорочення міокарда, зменшуючи кровотік і постачання кисню та інших поживних речовин всіх органів, в тому числі міокарда. В результаті толерантність до фізичного навантаження знижується – напади стенокардії виникають при менш інтенсивному і тривалому фізичному навантаженні.
З рота курця неприємно пахне, язик обкладений сірим нальотом, що є одним з показників неправильної діяльності шлунково-кишкового тракту. Подразнюючи слинні залози, нікотин викликає посилене слиновиділення. Курець не тільки спльовує зайву слину, але і проковтує її, посилюючи шкідливий вплив нікотину на травний апарат. Відбуваються і інші зміни в стані органів ротової порожнини: руйнування емалі зубів, розвиток карієсу і поява жовтого нальоту на зубах, кровоточивість ясен.
Під час куріння судини шлунка звужуються, кількість шлункового соку підвищена, а його склад змінений; апетит знижується, а травлення гальмується (саме тому при відчутті голоду курець хапається за цигарку). В результаті всі ці причини часто призводять до розвитку виразкової хвороби шлунка.
Тютюновий дим знижує гостроту нюху і смакових відчуттів, тому курці нерідко погано розрізняють смак солодкого, солоного, гіркого, кислого. Крім зазначених впливів на організм, куріння дає і цілий ряд інших наслідків і ускладнень. Зокрема, у чоловіків, які палять 25-40 років сексуальна активність вдвічі нижче, ніж у некурців.
Лише 25% тютюнового диму надходить в легені курця, інші 75% отруюють повітря, завдаючи шкоди оточуючим, – це явище отримало назву «пасивного куріння». Небезпечна для здоров’я людей, які не курять, концентрація тютюнового диму в повітрі закритих приміщень створюється при викурюванні всього лише кількох цигарок, тому члени сім’ї, в якій курить лише одна людина, пасивно «викурюють» до 10 цигарок на добу.
13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів. Закон вступив в силу 17 вересня 2012 року.
З 4 жовтня 2012 року на упаковках сигарет в Україні розпочали друкувати фотоілюстрації із попередженням про хвороби, які можуть бути викликані тютюнопалінням.
Поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась. Так, у 2005 році щоденно палили 62 % чоловіків (від 15 років і старше), а в 2010 вже 45 %. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — з 17 % до 9 %.
