Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок
Сьогодні, 25 листопада, весь світ відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок і дівчат.
Чому необхідно викорінити насильство щодо жінок?
Насильство щодо жінок і дівчаток є одним з найпоширеніших, важко викорінених і таким, що веде до катастрофічних наслідків порушень прав людини в сучасному світі. А в Україні, під час війни – це жахіття має свої наслідки, і ми сподіваємося, буде покарано усіма національними та міжнародними судами.
Насильство проявляється у фізичній, сексуальній та психологічній формах, включаючи:
- насильство з боку партнера (побиття, психологічне насильство, зґвалтування у шлюбі, вбивство);
- сексуальне насильство та домагання (зґвалтування, насильницькі статеві акти, небажані сексуальні аванси, сексуальне насильство над дітьми, примусові шлюби, вуличні домагання, переслідування, кіберпереслідування);
- торгівлю людьми (рабство, сексуальна експлуатація);
- операції на жіночих статевих органах;
- дитячі шлюби.
Нова Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та насильством у сім'ї є найбільш прогресивним міжнародним договором, присвяченим проблематиці цього серйозного порушення прав людини. Конвенція покликана сформувати «нульову терпимість» щодо цієї форми насильства і є найважливішим кроком до того, щоб зробити Європу та інші регіони більш безпечним місцем для життя.
Наріжним каменем Конвенції є попередження насильства, захист його жертв та переслідування тих, хто чинить подібні акти. Конвенція спрямована і на те, щоб вплинути на світогляд окремих людей, закликаючи всіх членів суспільства, особливо чоловіків та хлопчиків, змінити свою модель поведінки. По суті, Конвенція знову закликає до забезпечення більшої рівності між жінками та чоловіками, оскільки насильство щодо жінок випливає з відносин нерівності між жінками та чоловіками у суспільстві та закріплюється в ньому через культуру терпимості до насильства та його ігнорування.
Більшість жінок, які зазнали насильства, відкрито не говорять про пережите ними, тому це є перешкодою на шляху досягнення прогресу в галузі рівності, розвитку та миру, а також забезпечення прав жінок і дівчаток.
«Пандемія погіршила загальну ситуацію та збільшила нерівність в усьому світі. Ми не маємо і не повинні це терпіти. Ми не маємо терпіти учинення насильства над жінками і дівчатами, як виду зброї та тиску під час війни в Україні, чи в Демократичній Республіці Конго. Ми не повинні терпіти порушення прав жінок і насильство над жіночою частиною людства у центральній та латинській Америці.
Ми переконані, що питання насильства та дискримінації жінок та боротьба за їх права мають бути закріплені в державній політиці кожної країни».
- Сьюзан Хопгуд,
- Президентка Інтернаціоналу Освіти
