Мужність і біль Чорнобиля
26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася велика аварія. Наступного дня оголосили евакуацію приблизно 47 тис. жителів Прип’яті. Унаслідок аварії місто стало радіаційно небезпечною зоною, де більше не можуть жити люди.
Відтоді 30-кілометрова зона навколо станції стала зоною відчуження. У межах зони — власне АЕС; міста Прип’ять та Чорнобиль; північ Поліського району Київської області, а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю.
Із початком повномасштабного вторгнення російські військові створюють небезпеку для ядерних об’єктів на території України — обстрілюють атомні електростанції, руйнують сховища ядерних відходів тощо. Чорнобильська АЕС, яка більше місяця була в російській окупації, протягом декількох днів у березні 22 року була повністю знеструмлена через дії російських військових. Це створювало загрозу викиду радіоактивних речовин у довкілля через зупинку роботи системи охолодження сховища ядерних відходів.
6 і 10 березня окупанти обстріляли район П’ятихатки, де розташований Харківський фізико-технічний інститут, і знеструмили дослідницьку ядерну підкритичну установку (ЯПУ) «Джерело нейтронів».
16 квітня три російські ракети могли поцілити в ядерний реактор Південноукраїнської АЕС.
25 квітня були зафіксовані дві російські крилаті ракети, що пролетіли у критичній близькості до ядерних об’єктів Хмельницької АЕС.
4 березня були обстріляні будівлі та блоки найбільшої в Європі Запорізької АЕС. Найбільша атомна станція в Європі нині залишається під російською окупацією. Безпосередньо на майданчику ЗАЕС окупанти тримають важку техніку та боєприпаси, фактично перетворивши станцію на військову базу та тероризуючи персонал станції й населення міста-супутника.
А в ніч на 26 квітня дві російські крилаті ракети пролетіли над станцією на низькій висоті у напрямку Запоріжжя.
Звільнена 31 березня Чорнобильська зона напівзнищена, а результати роботи десятків тисяч людей буквально розчавлені російськими окупантами. Схоже, критично багато людей не зробили висновків з катастрофи 1986 року. Тому цього року на кордоні Зони (адже в’їзд до неї ще закритий) почали відлік з нуля, запаливши в ніч на 26 квітня лише одну свічку.
