«Щедрий вечір, добрий вечір»
Тиждень по коляді, напередодні Нового року українці святкують щедрий вечір. За християнським календарем – це день преподобної Маланки, а вже зранку наступного дня свято Святого Василя. В народній традиції обидва свята об’єднались. От і маємо Щедрий вечір або Маланки. Під Новий рік варили щедру кутю, дівчата щедрували не заходячи до хати, а пізніше до них приєднувалися і хлопці. Щедрування – це ціле театралізоване дійство у костюмах та масках. Щедрівники водять Маланку (переодягненого у дівочий одяг хлопця) та козу – символ добробуту. Чим гучніше, веселіше мине цей вечір, тим краще пройде наступаючий рік.
А чи чуєте ви якийсь галас за дверима?
Щедрівник (стукає в двері, заходить до хати): Добрий вечір!
Господарі добрі! Зустрічайте! Щедрівникам двері відчиняйте!
Щедрівник (стукає, заходить до хати): Добрий вечір, відкривайте двері!
Прийшли щедрівники до оселі!
Щедрівник (стукає, заходить до хати): Добрий вечір, відкривайте ворота,
Прийшла коляда! Прийшли щедрівники , нову звістку принесли!
Щедрівник: Добрий вечір! Готуйте хліб та сало, бо нас прийшло чимало.
(Решта щедрівників заходять у двері поодинці та кажуть: «Добрий вечір!». Стають гуртом: щедрівники у народних костюмах, циганки, коза, Маланка, лікар, звіздар, господар кози. По одинці промовляють.)
Щедрівник: Пустіть до печі, погріти плечі.
Щедрівник: Пустіть до груби, погріти зуби.
Щедрівник: Пустіть до хати, погріти п’яти.
Щедрівник: Пустіть, бо дуже коза змерзла.
Разом: Дозвольте господарі хати, ми вам будемо щедрувати.
Щедрівник: У щасливій вашій хаті, щоб усі були багаті, щоб лежали на столі паляниці немалі.
Щедрівник: Щоб були у вас ковбаси, молоко і сало, й м’ясо, і млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки.
Щедрівник: Щоб були в оцій оселі і здорові, і веселі.
Щедрівник: Щоб співалися пісні у щасливі, світлі дні. Ну, так що, можна щедрувати?
Господарі: Звичайно можна. (Щедрівники співають «Щедрик»)
Щедрик, щедрик, щедрівочка, В тебе товар весь хороший,
прилетіла ластівочка, будеш мати мірку грошей.
стала собі щебетати, хоч не гроші, то полова,
господаря викликати: в тебе жінка чорноброва.
Вийди, вийди, господарю, Щедрик, щедрик, щедрівочка,
подивися на кошару, прилетіла ластівочка.
там овечки покотились,
а ягнички народились.
Щедрівник: А чи можна Меланку вести? Новий рік до хати привести?
Щедрівник: Ой, господар, господарочко, пустіть в гості Маланочку.
Господарі: Заходьте та Маланку з собою приводьте.
(Маланка ходить по хаті з віником та підмітає підлогу, віником відбивається від щедрівників, а ті в свою чергу розповідають про неї.)
Щедрівник: Маланочка чисто ходить, нічого в хаті не пошкодить.
Щедрівник: Як пошкодить , той помиє, їсти зварить, ще й накриє.
Щедрівник: Наша Маланка – обманщиця, В неї знизу штани, а зверху спідниця.
Щедрівник: Наша Маланка не дівоча, на ній сорочка парубоча.
Щедрівник: Наша Маланка – господиня, все в неї вверх на долину.
Меланка: Дай Боже вам щедрого вечора на Різдво Христове, доброго вечора на Маланки, міцного здоров’я на Святого Василя та веселого настрою на Водохреща.
(Хтось знову стукає в двері.)
Господиня: А хто – то там ще стукає? Заходьте.
Щедрівник: Та це наша коза, пустіть її погрітися. В неї копита і роги змерзли.
Господиня: Так вона мені всі квіти поїсть і підлогу попсує.
Щедрівник: Вона у нас така гарна, така розумна, така весела.
Щедрівник: Де коза ходить, там жито родить.
Щедрівник: Де не буває, там вилягає.
Щедрівник: Де коза туп-туп, там жита сім куп.
Щедрівник: Де коза рогом, там жито стогом.
Щедрівник: Де коза хвостом, там жито кустом.
Звіздар до господаря: То що впустимо козу?
Господар: Звичайно. (Забігає коза тягне за собою господаря, стрибає по хаті, танцює, лякає рогами своїми господарів та гостей, під щедрівку.)
Співають «Коляд, коляд, колядниця»
Коляд, коляд, колядниця,
добра з медом паляниця,
а без меду не така, Буду рогом трубити,
дайте, дядьку, п’ятака! а воликом робити.
Як не даси п’ятака, Щедрівочка щедрувала,
візьму вола за рога, до віконця припадала:
та виведу за поріг, – Що ти, тітко, напекла?
та викручу правий ріг. неси швидше до вікна!
(Коза падає на підлогу, вдає що мертва.)
Козовод: Ой, людоньки добрі, моя коза вмерла. Майже молода була, мене любила, мало пила, мало їла, на день два відра молока давала.
Циганка: Що ж робити? Може на шкуру обдерти? (Підходить до кози, нахиляється над нею.)
Козовод: Та ні, це ж моя коза, майже жива, майже молода. А ну, геть від неї! Хто ж лікаря покличе, люди добрі? (Відганяє циганку від кози.)
Щедрівники: Дохторе , дохторе!
Лікар (пробивається між щедрівниками): Ось туточки я, пропустіть, пропустіть. А де хвора, кому допомога потрібна? (Припадає до кози, слухає чи б’ється серце?)
Циганка: А ти часом не Грицько – шахрай?
Лікар:Та ні, я – лікар, всемогутній аптекар. Хворих виліковую, здорових заліковую. Але тут нічим допомогти не можу. Помирає ваша кізонька, тільки на кожух можу її взяти. (Піднімає ногу кози, а та падає) Доведеться козу різати.
Циганка: А може якісь ліки заморські є чи травка якась чудодійна?
Лікар: Спробувати можна. Маю закордонні ліки, не таку козу на ноги ставили.
(Дістає великий шприц, випускає у повітря цівочку ліків, імітує укол козі. Коза підстрибує та починає танцювати з усіма, танцювати під туж щедрівку)
Коза: Я коза – дереза маю років триста, всім у ріднім краю бажаю врожаю!
Зі святом всіх вітаю!
Щедрівник: Послухай, козо, там де труби гудуть, там млинці печуть, то й і нам дадуть, господар іде пожиток несе.
Щедрівник: А що перший пожиток – мірочка гречки на вареники,
Щедрівник: а другий пожиток – мірочка жита, щоб коза була сита.
Щедрівник: а третій пожиток – решето вівса, зверху ковбаса от і щедрівка уся.
Господар: А хто тут у вас скарбник? (Підходить до скарбника, той відкриває торбинку.) Дякую вам за побажання (кладе гроші). Не забувайте нас в наступному році. Приходьте до нашої хати та козу з собою приводьте.
(Співають щедрівку «Ой, сизая зозуленька»)
«Ой, сизая та й зозуленька»
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я
Усі сади та й облітала.
А в одному та й не бувала.
А в тім саду три тереми.
Що в першому – ясен місяць.
А в другому – красне сонце.
А в третьому – дрібні зірки.
Ясен місяць – сам господар.
Красне сонце – господиня.
Дрібні зірки – то їх дітки.
Щедрівник: Бажаю вам здоров’я море, щоб в житті не знали горя, щоб грошей вам вистачало, серце втоми щоб не знало,
Щедрівник: щоб усе робили вміло, щоб було бажане діло, щоб завжди були у парі
і частіш бували в барі,
Щедрівник: щоб сусіди були добрі, ну а друзі щоб не горді, сім’ї бажаємо порядку і кохання, щоб збувались всі бажання,
Щедрівник: щоб завжди ви посміхались та не з ким не сперечались, щоб ніколи не хворіли, танцювали і раділи.
Щедрівник: А за ці бажання, що ми вам казали, просимо покірно, щоб ви нам щось дали. Ми не п’єм і не їмо,
Разом: Все з собою беремо! Дай бог зарік діждати і на той рік защедрувати.
Господарі разом: Дай Бог зарік діждати. (Звіздар та скарбник підходять до господарів, ті пригощають щедрівників, а щедрівники беруться за руки та танцюють під пісню «Старий рік минає, новий наступає».)
«Старий рік минає. Новий наступає.»
Старий рік минає. Новий наступає.
Пану господарю. Великий владарю.
Дайте нам з полиці із медом пшениці.
І ще щось такого до столу Святого.
Новий рік приходить, щастя він приносить.
Щедрувальник: Віншую, бажаю вам много літ прожити!
І своїх дітей та онуків вінцем поблагословити!
